- розшнурувати
- —————————————————————————————розшнурува́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розшнурувати — див. розшнуровувати … Український тлумачний словник
порозшнуровувати — ую, уєш, док. Розшнурувати усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
розшнурований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розшнурувати. || розшнуро/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розшнурування — я, с. Дія за знач. розшнурувати, розшнуровувати … Український тлумачний словник
розв'язувати — 1) = розв язати (роз єднувати кінці чого н. зв язаного); розшморгувати, розшморгнути, розсупонювати, розсупонити (супоню, зав язку, петлю, вузол тощо); розшнуровувати, розшнурувати, розпускати, розпустити (шнурок, тасьму, плетиво тощо),… … Словник синонімів української мови